Після ендопротезування пацієнт зазвичай проходить реабілітацію, яка включає фізичні вправи для відновлення м’язової сили і рухливості. Артропластика дозволяє багатьом людям повернутися до активного способу життя і значно зменшити дискомфорт, який вони відчували до операції. Показання до ендопротезування кульшового суглоба або артропластики виникають, коли консервативне лікування (медикаментозна терапія, фізіотерапія) не дає бажаного результату, і пацієнт продовжує відчувати сильний біль або суттєво обмежену рухливість.

Основні показання до заміни кульшового суглоба включають:

1. Остеоартроз (коксартроз) – найпоширеніша причина для ендопротезування. Це дегенеративне захворювання суглобів, при якому суглобовий хрящ руйнується, спричиняючи біль і скутість.

2. Ревматоїдний артрит – аутоімунне захворювання, яке викликає хронічне запалення суглобів, що призводить до їх поступового пошкодження. У випадку ревматоїдного артриту артропластика може допомогти відновити рухливість і зменшити біль.

3. Аваскулярний некроз (асептичний некроз) – стан, при якому порушується кровопостачання головки стегнової кістки, що призводить до її поступового руйнування. Ендопротезування є необхідним, коли некроз спричиняє значні ураження суглоба.

4. Травми кульшового суглоба – переломи шийки стегна або інші важкі травми можуть пошкодити суглоб настільки, що його відновлення без ендопротезування стає неможливим.

5. Дисплазія кульшового суглоба – вроджена аномалія, при якій суглоб неправильно розвивається, що може призвести до швидкого зносу та болю. Артропластика може виправити функціональність суглоба.

6. Посттравматичний артроз – розвивається після перенесених травм, таких як переломи або вивихи, які порушують нормальну функцію суглоба і з часом призводять до його руйнування.

7. Хронічний біль і знерухомленість – у випадках, коли біль в кульшовому суглобі триває тривалий час і значно обмежує повсякденну активність, ендопротезування є виправданим рішенням. Отже, ендопротезування або артропластика кульшового суглоба є рекомендованими при серйозних патологіях, що викликають постійний біль, порушення функції суглоба та значно погіршують якість життя пацієнта.    Ендопротезування кульшового суглоба має кілька варіантів, які залежать від того, які частини суглоба замінюються і які матеріали використовуються.

Ось основні варіанти ендопротезування простими словами:

Часткове ендопротезування: Це коли замінюють тільки одну частину суглоба, зазвичай головку стегнової кістки. Інша частина суглоба, така як вертлюгова западина, залишається на місці. Цей варіант підходить, якщо тільки одна частина суглоба пошкоджена.

Повне ендопротезування: У цьому випадку замінюють обидві частини суглоба — і головку стегнової кістки, і вертлюгову западину (частина тазу). Це найпоширеніший варіант, особливо якщо суглоб сильно зношений або пошкоджений.

Цементне ендопротезування: Під час цього варіанту суглобовий протез фіксують на місці за допомогою спеціального медичного цементу. Такий варіант використовується переважно для людей старшого віку, оскільки цемент забезпечує міцну фіксацію навіть у кістках, які ослаблені.

Безцементне ендопротезування: Протез встановлюється так, що він “вростає” в кістку без використання цементу. Цей варіант частіше застосовують для молодших і активніших пацієнтів, оскільки він дозволяє кістці поступово міцно з’єднатися з протезом.

Гібридне ендопротезування: Це поєднання обох методів — одна частина протеза (зазвичай вертлюгова западина) фіксується без цементу, а інша частина (стегнова кістка) закріплюється цементом. Кожен із цих варіантів підбирається індивідуально, залежно від стану суглоба, віку пацієнта та рівня активності.